Поняття похилої площини
матеріал для ознайомлення, вчити непотрібно
Обчислюючи роботу, яку
виконують транспортні засоби, слід враховувати рухи не лише
по-горизонталі, але і по схилах і підйомах.
Схилом або підйомом називають негоризонтальну ділянку шляху, залежно від того, в якому напрямі розглядається рух.
мал. 1 |
При русі по схилу (підйомі)
розрізняють: l – довжину, h – різницю висот або рівнів початку і кінця
підйому, b – основу, і – крутизну схилу (або підйому).
Крутизною схилу (або підйому) називають скалярну величину, що визначається відношенням різниці висоти до основиі = h/b = tgα.
На
залізницях підйоми дуже невеликі за крутизною і становлять 2˚-3˚ або до
і = 0,030. На автодорогах підйоми бувають значно крутіші. Підйоми та
схили долають не лише потяги та авто, але і річковий транспорт.
Розглянемо сили, котрі діють на тіло ( наприклад, транспортний засіб ), котре знаходиться на похилій площині (v = 0):
- сила тяжіння Fтяж = mg,- реакція опори N,- сила тертя Fт.
мал.2 |
Розкладемо силу тяжіння на складові:
Fтяж = Fпр + Fск,
де притискаюча сила Fпр = mg•cosα,а скочуюча сила Fск = mg•sinα.
Умова рівноваги тіла на похилій площині набуває наступного вигляду:
Fт = Fск або μN = μmg•sinα
N = Fпр або N = mg•cosα
З умови рівноваги знаходимо:
μ mg•cosα = mg•sinα
μ cosα = sinα
μ = tgα
αo = arctgμ.
При цій умові – тіло перебуває в стані спокою на похилій площині. Зауважу, що стан спокою є не лише стан з нульовою швидкістю, але і стан, коли тіло рухається прямолінійно та рівномірно (v = const).
Кут похилої площини αo = arctgμ, при якому відбувається рівномірне ковзання тіла по цій площині, називають кутом тертя.
З останньої формули бачимо, що тангенс кута тертя дорівнює коефіцієнту тертя.
Похилу площину
застосовують як один із простих механізмів. За її допомогою можна
отримати виграш у силі.
А як розрахувати коефіцієнт корисної дії (ККД) похилої площини?
А як розрахувати коефіцієнт корисної дії (ККД) похилої площини?
мал.3 |
Нехай тіло перемістили з положення 1 в положення 2 (мал 3). При цьому виконали корисну роботу Aк = mgh, затративши при цьому роботу Аз = F•l.
Але
Але
F = Fск + Fт = mg•sinα + μ mg•cosα.
ТодіВикористовуючи лише вимірювальну стрічку, можна знайти ККД похилої площини, оскільки sinα = h/l, ctgα = b/ h, μ = tg αo, де αo – кут тертя (класична експериментальна задача).