 |
Мал. 1
Парамагнетик (1) і
діамагнетик (2) в неоднорідному магнітному полі
|
У всіх тілах, що
знаходяться в магнітному полі, виникає результуючий магнітний момент. Це явище
називають намагнічуванням, а відповідне тіло – магнетиком.
Магнітне поле в
магнетику складається з двох частин: поля макрострумів, що течуть по
провідниках, з індукцією
В0
= μ0Н
і власного поля В´,
створеного мікрострумами середовища. Індукція результуючого магнітного поля в
магнетику
В = В0
+ В´.
В молекулах речовини
циркулюють замкнені струми; кожен такий струм має магнітний момент; у
відсутності зовнішнього магнітного поля молекулярні струми, внаслідок теплового
руху молекул, орієнтовані хаотично і створене ними середнє поле дорівнює нулю.
У зовнішньому полі магнітні моменти молекул орієнтуються переважно вздовж
напрямку В0 (в деяких
речовинах, так званих діамагнетиках, – проти зовнішнього поля), внаслідок чого
речовина намагнічується.
Кількісною характеристикою намагнічування речовини є
вектор намагнічування (J), рівний векторній сумі магнітних моментів Pmi
усіх молекул в одиниці об’єму речовини: