"0"-метод

Компенсаційний метод вимірювання е.р.с.

    Готуємось до заліку

Розглядаючи на уроці місткову схему ми побачили спосіб визначення невідомого опору. А чи можливо придумати спосіб, щоб визначати електрорушійну силу (е.р.с.) джерела електричного струму? Розглянемо як цю проблему можна вирішити.

Два джерела з Е(1) та Е(2), одне з яких невідоме, включено назустріч оде до одного. В коло ввімкнуто також гальванометр та реостат. Пересуваючи повзунок реостата, знаходимо таке положення, при якому покази гальванометра дорівнюватимуть нулю.

І(г)=0

Записуючи друге правило Кірхгофа для контура 1 та контура 2 отримаємо:

З останнього виразу знаходимо:

Останнє співвідношення і лежить в основі визначення е.р.с. за допомогою компенсаційного методу.  Зауважу, що отримане співвідношення не залежить від внутрішніх опорів джерел та від інших опорів схеми, а визначається лише опорами ділянки кола, до яких підключаються джерела.

Ознайомся з нуль-методом вимірювання е.р.с. Зрозумій його. Перевір своє вміння записувати правила Кірхгофа.

Потужність

Максимальна потужність у зовнішньому колі

Елементи схем на рис.1 називають: джерело живлення.

рис.1

Обов"язковою умовою реального джерела є наявність у нього внутрішнього опору, причиною якого є структура даного електричного елементу. Ідеальним вважають джерело з внутрішнім опором r = 0.  

Розв'яжемо наступну задачу:

При якому значенні R потужність у зовнішньому колі буде максимальною (рис.1 )?

рис.2

9 клас; ДКР №2

ДКР №2 (електрика)

ДКР №2 здати відповідно оформлені в понеділок 21.09.2015 р. до першого уроку

Збірник - "ЗАДАЧИ ПО ФИЗИКЕ. Учебное пособие. Под ред. О.Я.Савченко."

6.1.10; 8.3.1; 8.3.2; 8.3.3; 8.3.10; 8.3.23; 8.3.24; 

8.3.33; 8.3.35; 8.3.25а); 8.3.25б); 8.3.26в).


Бажаю успіху!

Закон Ома

 Чотири формулювання закону Ома

Одним із найвідоміших законів фізики є, безперечно, закон Ома. Цей закон часто зустрічається як в народних прислів"ях так і в численних кросвордах. Напевне, у 1826 р. Г.Ом експериментально встановивши співвідношення між струмом та напругою навіть і не здогадувався про цю славу. Проте не всі пам"ятають про чотири різних формулювання цього закону для електричних кіл із постійним струмом.

 1. Закон Ома для однорідної ділянки кола.

Сила  струму І в однорідній ділянці кола прямо пропорційна напрузі, яку прикладено до ділянки і обернено пропорційна характеристиці ділянки, яку називають електричним опором провідника ( рис. 1 ).

Балістичний гальванометр

Балістичний гальванометр

Демонстраційний гальванометр

     Дія багатьох електровимірювальних приладів, котрі ми використовуємо на уроках фізики, здебільшого має магнітоелектричний тип. Вона ґрунтується на тому, що рамка, через яку проходить електричний струм,  обертається у полі зовнішнього постійного магніту. Позначка ( рис. 1 ) на шкалі приладу свідчить, що це прилад магнітоелектричної дії.

рис.1

             Основним магнітоелектричним приладом є гальванометр – високочутливий прилад, котрий використовується для вимірювання слабких струмів та інших електричних величин. Стрілковий гальванометр складається з котушки ( рамки )  із тонкого дроту, котра може обертатись між полюсами постійного магніту. При пропусканні струму котушка намагається змінити свою орієнтацію в зовнішньому магнітному полі. По величині кута відхилення і роблять висновок щодо вимірювальної величини.

9 клас; ДКР №1

ДКР №1 (електричний опір)

ДКР №1 здати в понеділок 14.09.2015р. до першого уроку

Інтернетка - 2015 (ІІ)

Всеукраїнська інтернет-олімпіада з фізики

ІІ (заочний) тур

2015 рік

  9-й клас

Шановні дев'ятикласники!

Перед Вами завдання інтернет-олімпіади з фізики для учнів 9-х класів.
Необхідно підготовити розв'язки цих 5-ти задач в електронному вигляді та відіслати за адресою

http://osvitaodessa.org/?mod=internet_olimp. 

Переможці заочного туру запрошуються на очний, переможці очного - отримають персональне запрошення на Всеукраїнську олімпіаду з фізики! Розв'язують задачі учні, котрі мають річні оцінки з фізики 10-12 обов'язково (дівчат це не стосується), інші по бажанню.

Бажаю УСПІХУ!

1. З океанського лайнера довжиною 150 м, який  рухається із швидкістю 36 км/год, прямо по курсу побачили човен з людьми з судна, яке потерпіло аварію. З середини лайнера на воду був спущений катер, який попрямував до човна зі швидкістю 72 км/год. Від носу лайнера до човна катер пройшов 3 км. Зупинившись біля човна на 1 хв та взявши потерпілих біду, катер пішов назад з тією ж швидкістю, та причалив у тому ж місці лайнера, де був спущений на воду. Визначити відстань, яку пройшов лайнер за весь час руху катера від моменту відплиття до повернення катера до лайнера. Побудувати графік залежності швидкості катера відносно лайнера від часу з моменту відплиття до причалювання. Швидкість катера під час руху вважати постійною.

С океанского лайнера длиной 150 м, движущегося со скоростью 36 км/ч, прямо по курсу была обнаружена лодка с людьми с потерпевшего бедствие судна.  С середины лайнера на воду был спущен катер, который направился к лодке   со скоростью 72 км/ч. От носа лайнера до лодки катер прошел 3 км. Остановившись       у лодки на 1 мин и взяв потерпевших бедствие, катер пошел обратно с той же скоростью и причалил в том же месте лайнера, где был спущен на воду. Определить расстояние, которое прошел лайнер за все время движения катера от момента отплытия до возвращения катера к лайнеру. Построить график зависимости скорости катера относительно лайнера от времени с момента отплытия   до причаливания. Скорость катера во время движения считать постоянной.

 

2. Два тіла однакового об’єму V з’єднані довгою ниткою. Густина першого тіла r₁, густина другого тіла r₂. Систему скидають з повітряної кулі, яка зависла  у повітрі. Через деякий час швидкість падіння системи стає сталою через те, що  сила тяжіння врівноважується силою опору повітря. Знайдіть силу натягу нитки  в усталеному режимі падіння.

Два тела одинакового объема V соединены длинной нитью. Плотность первого тела r₁, плотность второго тела r₂. Систему сбрасывают с зависшего воздушного шара. Через некоторое время скорость падения системы становится постоянной, так как сила тяжести уравновешивается силой сопротивления воздуха. Найдите силу натяжения нити в установившемся режиме падения.

 3. У закриту теплоізольовану посудину, яка має власну теплоємність, помістили певну масу льоду при температурі 0ºС та одночасно впустили деяку кількість пари. Після того, як весь лід розтанув, у посудині встановилася температура 20ºС. Якщо взяти льоду на 2 кг більше, але цей самий дослід проводити у закритому калориметрі, то кінцева температура встановиться також 20ºС. Яка кількість теплоти витрачена на нагрівання посудини у першому досліді? Питома теплоємність води  4,2 кДж/(кг·°C). Питома теплота плавлення льоду 330 кДж/кг.

        

В закрытый теплоизолированный сосуд, обладающий собственной теплоемкостью, поместили некоторую массу льда при температуре 0°C  и одновременно впустили некоторое количество пара. После того как весь лед растаял,  в сосуде установилась температура 20°C. Если взять льда на 2 кг больше, но этот же опыт проводить в закрытом калориметре, то конечная температура установится также 20°C. Какое количество теплоты затрачено на нагревание сосуда в первом опыте? Удельная теплоемкость воды 4,2 кДж/(кг·°C). Удельная теплота плавления льда 330 кДж/кг.

 4. У циліндричній склянці з водою на дротяній нитці висить кулька, вморожена  у шматок льоду. Лід з кулькою цілком занурений у воду і не торкається стінок та дна склянки. Після того, як лід розтанув, кулька залишилася висіти на нитці, цілковито зануреною у воду. Рівень води у склянці за час танення льоду зменшився  на ΔH (ΔH>0), а сила натягу нитку збільшилася у К разів. Знайти об’єм кульки. Густина води ρ₀  , дроту – ρ, площа внутрішнього перерізу склянки – S.

В цилиндрическом стакане с водой на проволочной нити висит шарик, вмороженный  в кусок льда. Лёд с шариком целиком погружен в воду и не касается стенок и дна стакана. После того, как лед растаял, шарик остался висеть на нити, целиком погруженный в воду. Уровень воды в стакане за время таяния льда уменьшился на ΔH (ΔH>0), а сила натяжения нити увеличилась в K раз. Найти объем шарика. Плотность воды ρ₀, проволоки – ρ, площадь внутреннего сечения стакана – S.

5. Вивчіть зміну відносного показника заломлення сольового розчину від концентрації. Дослідження проведіть для температур розчину 20⁰С, 40⁰С, 60⁰С.

        

Изучите изменение относительного показателя преломления солевого раствора от концентрации. Исследования проведите для температур раствора 20⁰С, 40⁰С, 60⁰С.